— Ми не хочемо ставити собі за мету виграти CLJ, але хочемо перемагати в кожному наступному матчі. Я постійно наголошуватиму, що хочемо довести гравців до рівня першої команди. Наша ДНК залишиться незмінною, і ми й надалі рухатимемося тим самим шляхом, — підкреслює тренер команди U-19 Кароль Нендза. Старші юніори «Білої зірки» завершили осінню частину сезону Центральної юніорської ліги на другій позиції, а рік тому до останнього туру боролися за збереження місця в лізі. — Багато хто вже списав нас з рахунків, але ми зуміли змінити перебіг усього сезону. Здобутий досвід саме зараз дає результат, — додає наставник команди «Вісли», підбиваючи підсумки осінньої частини сезону у виконанні своєї команди.

Коли ми розмовляли перед початком сезону, тренер згадував про багаж досвіду, який ви, як тренерський штаб і команда, здобули минулого сезону. Однак після підготовчого періоду перший матч чемпіонату став наче відром холодної води. Чи була поразка 0:4 від «Ягеллонії» з Білостока серйозним тривожним сигналом для всієї команди?

Безперечно, результат першого матчу показав, що ми, тренери, припустилися помилки під час підготовчого періоду. «Ягеллонія» виявилася значно сильнішим суперником, ніж усі наші спаринг-партнери. Не приховую, що під час підготовки не все вдалося так, як ми хотіли. На турнірі в Забже з’ясувалося, що команда «Гурніка» грала не в оптимальному складі, а жеребкування призвело до того, що зрештою ми не зустрілися зі «Шльонськом» із Вроцлава.

Жоден спаринг не дав нам стільки матеріалу для аналізу й не став для нас таким серйозним випробуванням, як виявилося протистояння з «Ягеллонією». Ми швидко зробили висновки: навіть під час аналізу з гравцями говорили, що ніхто не перевірив нас так, як команда з Білостока. Крім того, варто підкреслити, що «Яга» приїхала дуже сильним складом, зокрема з гравцями, які згодом закріпилися в першій команді. Ми були трохи здивовані, але, на щастя, блискавично надолужили всі прогалини.

«Ягеллонія», до речі, є для вас дуже незручним суперником. Із п’яти поразок в осінній частині сезону дві були саме в матчах із командою з Білостока.

Треба визнати, що «Ягеллонія» — дуже сильна команда в CLJ, і в обох випадках ми просто були слабшими. Це треба чітко сказати. У футбольному плані «Ягеллонія» була кращою за нас, і ми заслужили на поразки. Не можна було говорити ні про везіння, ні про випадковість.

Команда дуже швидко відреагувала й уже в другому турі розгромила на виїзді «Краковію» з рахунком 4:1. Ми знаємо, наскільки престижними є дербі. Також пам’ятаємо, що відбувалося минулого сезону у виїзному матчі з «Краковією».

Безперечно, ми швидко зробили висновки. Ми були дуже сильно мотивовані на цей матч. Минулого сезону ми програли дербі, але до призначення пенальті та червоної картки точилася рівна боротьба. Ніщо не віщувало, що все так завершиться. Усе розсипалося в один момент, хоча це, звісно, не є для нас жодним виправданням. І ми не хочемо його шукати. Найважливіше — робити висновки після таких матчів. Це також наука для нас, із якої ми черпаємо досвід, щоб бути більш свідомою командою на полі. Думаю, це наша сила — з часом перетворювати такі матчі на щось позитивне й отримувати можливість відновитися.

Ви видали переможну серію в осінній частині сезону. Вам вдавалося виграти по п’ять матчів поспіль. Що в такий момент є найскладнішим з погляду тренерського штабу, щоб утримувати команду в належному, передусім ментальному, ритмі?

Це, безперечно, дуже складно, адже хлопці ще не мають достатнього досвіду. Дуже часто гравці в такому віці впадають у крайні емоції. Після поразок надзвичайно важливою є ментальна сфера, а ми пам’ятаємо, що торік багато обставин нам не допомагали. Моє завдання й завдання всього штабу — прищеплювати їм смирення. Це дає змогу залишатися пильними й підтримувати переможні серії. Я цьому радію, але водночас застерігаю гравців, щоб вони не дивилися короткозоро на результат матчу. Я не хочу, щоб результат визначав увесь сезон, хоча, безперечно, він важливий. Ми хочемо показувати гравцям шлях до успіху в довгостроковій перспективі.

Одна перемога не є самоціллю, а лише засобом для досягнення мети — щоб колись вони зіграли або в резервній команді, або в першому складі на стадіоні на вулиці Реймонтa. Ми постійно підходимо до цього дуже спокійно. Це процес, а мета — підготувати гравців, готових виступати на центральному рівні. Я не хочу, щоб гравці задовольнялися результатом, якого досягають у Центральній юніорській лізі. Ми спираємося на факти, ведемо багато статистики щодо гравців і не хочемо все списувати на підсумковий результат. Часто під час розборів ми даємо їм зворотний зв’язок, щоб вони могли вдосконалювати навички на позиціях, на яких грають. Мета полягає в тому, щоб у майбутньому вони якомога швидше могли конкурувати з гравцем, який виступає на їхній позиції в першій команді. У будь-якому разі гравцям потрібно постійно чітко пояснювати, щоб перемога в юнацькому футболі не була для них самоціллю.

У команді дедалі більшу роль відіграють гравці, які приєдналися з команди U-17. Спочатку вони дуже повільно входили в гру, але з часом, зокрема Ерик Дачевський, Шимон Урбанік, Шимон Кавала, Маце́й Шмидт і Лукаш Станіув отримували дедалі більше шансів і користувалися ними.

Не приховую, що дуже задоволений співпрацею з ними. Вони поступово входили до команди й тиждень за тижнем демонстрували значний прогрес. Їхній дедалі більший ігровий внесок є результатом наполегливої праці. Вони дедалі швидше адаптуються до умов старшої вікової категорії. В останніх турах ми фактично грали у співвідношенні 50/50, якщо врахувати старших гравців і тих, хто приєднався до нас із команди U-17. А це надзвичайно важливо з погляду розвитку Академії. Найважливіше, що вони отримували ігровий час не лише тому, що молодші, а вибороли його своїм ставленням. Це для них нагорода.

В осінній частині сезону вам вдалося перемогти лідера — варшавську «Легію» та «Лех» із Познані. Крім того, ви, зокрема, зіграли внічию з «Есколою» на виїзді. Який матч, з погляду тренера, був найкращим у вашому виконанні в першій частині сезону?

Зізнаюся, мені було б складно назвати один матч, який вирізнявся на тлі всієї осінньої частини сезону. Думаю, у нас було кілька поєдинків, які додали нам упевненості. Часто вони відрізнялися за рівнем, який ми демонстрували, та іншими аспектами. Загалом я поділив би наші матчі на дві категорії: ті, які ми добре провели з футбольного погляду, і ті, які були надзвичайно важливими з погляду ментальної роботи.

Дуже добре ми зіграли в матчі з «Погонню» зі Щецина, але з погляду психології та прагнення до перемоги я назвав би матч із «Легією», у якому ми залишили свій слід. Однак ми не завжди домінували й демонстрували свої провідні якості. Часто нам вдавалося самовіддано боротися та показувати свою ментальну силу. Безперечно, додавало впевненості те, що з часом у складні моменти ми були здатні ментально компенсувати футбольні недоліки. Це результат досвіду минулого сезону, у якому ми пережили багато складних моментів. Однак ми вміли наступного дня після поразки підвестися й працювати ще наполегливіше. Багато хто вже списав нас з рахунків, але ми зуміли змінити перебіг усього сезону. Здобутий досвід саме зараз дає результат, і в нас уже закладено прагнення боротися до кінця. Я знаю, що ми ніколи не здамося, навіть коли відчуваємо, що матч складається не на нашу користь.

Минулого сезону саме виїзна перемога над «Лехом» стала важливим кроком до збереження місця на рівні CLJ.

Безперечно, але пам’ятаймо про одну річ. Спортивний результат має бути наслідком усіх якостей і дій, про які ми говоримо. Якщо ми досягнемо бажаного результату, але без ментальної та футбольної складових, цей результат не матиме значення. Для гравців, безперечно, важливо й надихає, коли вони перемагають у таких матчах із «Легією» та «Лехом». Це впливає на їхню мораль і стає стимулом для подальшої наполегливої роботи.

Ви ставите перед командою конкретну мету на весняну частину сезону? Чи з’явилася думка про боротьбу за медалі?

Ще зарано про це говорити, адже рішення щодо кадрових змін і переходів між окремими командами ще не ухвалено. Це матиме ключове значення. Наш настрій залишиться незмінним. Незалежно від того, які рішення буде ухвалено, команда, яка вийде на поле, боротиметься за те, щоб рухатися вперед і ментально боротися за перемогу. Ми не хочемо ставити собі за мету виграти CLJ, але хочемо перемагати в кожному наступному матчі. Я постійно наголошуватиму, що хочемо довести гравців до рівня першої команди. Наша ДНК залишиться незмінною, і ми й надалі рухатимемося тим самим шляхом.

В осінній частині сезону вам також дошкуляла навала травм. Із серйозними ушкодженнями, зокрема, борються Маце́й Яня та Адам Пєньондз. Особливо відчутним це стало наприкінці осінньої частини.

Це були серйозні травми, які надовго вивели гравців із гри. Часто це механічні ушкодження, як у випадку Адама Пєньондза. Ми підтримуємо їх у процесі реабілітації, але команда має боротися далі, щоб реалізовувати наступні цілі на полі. Ми не хочемо пояснювати невдачі навалою травм і ушкоджень. Ми маємо це прийняти — це частина спорту. Треба з цим рахуватися. Ми приймаємо реальність, яку приносить повсякденність, і шукаємо спосіб вийти з проблем із честю. Ми не ятримо рани, а рухаємося далі.

Тепер, через кілька тижнів, чи відчуває тренер задоволення від того, що ви показали в осінній частині сезону, і від здобутих 34 очок? Чи залишилося певне відчуття недосказаності?

Недосказаності немає — є лише смирення та повага до роботи, яку виконала вся команда. Я знаю, що в кількох моментах ми могли інакше вирішити деякі ситуації на полі, але це також етап розвитку всієї команди й нас як тренерського штабу. Ми дуже позитивно оцінюємо те, що відбулося. Певне розчарування можуть викликати матчі з «Ягеллонією», але ми робимо з них висновки й послідовно рухаємося вперед.

Поділитися