«Вісла» з Кракова у дуже переконливому стилі перемогла «Ягеллонію» з Білостока з рахунком 2:0. Після фінального свистка Алан Урига підбив підсумки матчу, розповів про ефективну реалізацію плану, сухий рахунок «Білої зірки», співпрацю з Марцелом Лубіком та свою нинішню форму.

«Вісла» здобула дуже переконливу перемогу. Ти очікував, що вам вдасться настільки домінувати над «Ягеллонією»?

Мені здається, я не перебільшу, якщо скажу, що ми повністю контролювали цей матч. Я не дивився статистику, володіння м’ячем, напевно, було рівним або навіть на користь «Ягеллонії», але це нічого не давало. Абсолютно нічого. У нас був свій план на цей матч, і нам вдалося виконати його на сто відсотків.

Чи здивований я? Ні, бо знаю, що ця команда здатна проводити такі матчі, як сьогоднішній. Я дуже радий, що ми знову даруємо вболівальникам привід для радості. І собі також, адже в цьому й полягає сенс спорту.

«Ягеллонія» має великий атакувальний потенціал, але попри це ви завершили матч без пропущеного гола. Наскільки важливий для тебе такий сухий рахунок?

Для мене, як для захисника, це завжди дуже важливо й додає впевненості. Для захисників і воротаря це має особливе значення. Звичайно, зрештою головне — перемога, але якщо обирати між перемогою 2:1 і 2:0, то мене безумовно тішить, що ми не пропустили.

Мені важко пригадати справді небезпечний момент «Ягеллонії», який міг би серйозно нам загрожувати. Тим більше це тішить, адже сухий рахунок став наслідком не безпорадності суперника чи блискучої гри воротаря. Усією командою ми дозволили «Ягеллонії» створити дуже мало моментів. Це був нуль позаду з великої «Н».

Ви перемогли команду, яка в останні роки належить до беззаперечних лідерів ліги. Чи може такий результат стати важливим сигналом для інших команд Екстракляси?

Можна й так сказати. Не варто приховувати, що «Ягеллонія» в останні роки безумовно належить до лідерів Екстракляси. Дехто казав, що для нас це буде перша справді серйозна перевірка.

На мою думку, кожен матч складний, і в кожному потрібно боротися за очки та голи. Тим більше мене тішить, що багато хто вважав «Ягеллонію» фаворитом, а ми змусили їх замовкнути.

Це вже черговий матч Марцела Лубіка, завершений без пропущеного гола. Як у тебе складається взаємодія з ним?

Мушу похвалити Марцела й сказати про нього лише найкраще. Мені дуже добре з ним працюється. Це хлопець, який, окрім чудової гри у воротах, дає команді багато енергії.

Він активно грає на виходах, підказує, постійно живе матчем. Це також видно з його реакцій, зокрема після забитих голів: у ньому надзвичайно багато енергії. Суцільні компліменти.

Попереду матч зі «Шльонськом», який через уболівальницький контекст може мати додаткову вагу. Для гравців це якось впливає на підхід до матчу?

Для мене особисто, як для вихованця «Вісли», який виріс на трибунах, це, звичайно, має певне значення. Я живу такими речами й настільки відчуваю зв’язок з уболівальницькою спільнотою, що в різні моменти серце може битися трохи інакше.

Однак, мені здається, як команда ми абсолютно не дозволимо, щоб це якось вплинуло на те, як ми готуватимемося до матчу. Ми граємо вдома й ставимося до «Шльонська» як до чергового суперника.

Попереду ще один складний матч, адже, як я постійно повторюю, у цій лізі немає легких поєдинків. У цьому плані нічого не змінюється.

Останнім часом ти демонструєш дуже хорошу форму й регулярно отримуєш шанси від тренера. Що, на твою думку, стоїть за цією формою?

Передусім послідовність. Те саме звичне виконання своєї роботи. Я завжди повторюю, що знаю собі ціну. Для мене це не дивно. Можливо, для когось так, але це вже не моя проблема.

Я зіграв чимало матчів у цій лізі. Я знаю собі ціну й знаю, що безумовно можу впоратися в Екстраклясі та принести цій команді багато користі.

Сподіваюся, що такої ж думки дотримується й багато інших людей. Однак я не зважаю на думки інших, роблю свою справу й переконаний, що можу дати цій команді щось хороше.